У кінці лютого в Україні набув чинності Закон «Про ветеранське підприємництво», що викликав різноманітні реакції: від стриманого оптимізму до конструктивної критики. Для аналізу впливу нових норм на життя ветеранів-підприємців, Громадсько-військовий рух (ГВР) у квітні провів масштабну онлайн-дискусію, залучивши експертів.
Про це розповідає Суми24
Захід об’єднав представників ветеранської спільноти, бізнес-асоціацій та регіональних лідерів ГВР. Головним питанням обговорення стало: чи стане закон трампліном для економічної реінтеграції ветеранів, чи залишиться черговим декларативним документом?
Оцінка закону: каркас або реальний інструмент?
Координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин у своєму виступі дав системну оцінку документа, зазначивши, що закон лише в загальних рисах окреслює економічну політику щодо ветеранів.
«Ми вперше отримали легальне визначення ветеранського підприємництва. Це фундамент. Але диявол у деталях: вимога стовідсоткової власності ветерана у статутному капіталі фактично відсікає можливість залучення зовнішніх інвестицій та створення партнерств із досвідченими гравцями ринку. Крім того, часове обмеження статусу ветерана-підприємця п’ятьма роками виглядає штучним бар’єром для розвитку бізнесу»
– підкреслив Івашин.
Регіональні аспекти: Одещина як приклад
Лідерка молодіжного напряму ГВР в Одеській області та модераторка дискусії Марія Чілей акцентувала, що закон слід розглядати не як пільгу, а як інструмент безпеки громади: ветеран, який має власну справу, – це соціально стабільний та економічно активний громадянин.
Голова правління ГО «Ветеранс Хаб Одеса» Олександр Голопотелюк звернув увагу на критичний розрив між теорією та практикою, зазначивши, що наразі запущено лише процедуру реєстрації статусу, але підзаконні акти ухвалюються занадто повільно.
«Державна цільова програма підтримки відсутня. Без чітких механізмів компенсації відсотків та державних гарантій, які закладені в законі, але не прописані в регламентах Кабміну, закон залишається лише декларацією про наміри»
– підкреслив він.
Керівник ГО «Рада підприємців Одеси» та представник Української сторони Платформи громадянського суспільства «Україна-ЄС» Інна Кравчук додала, що ветеранське підприємство працює в агресивному середовищі, залежному від податків, перевірок і ризиків.
«Ключовий виклик для ветеранів – це відсутність спеціального податкового режиму. На сьогодні вирішення питання може полягати у створенні муніципальних бізнес-інкубаторів. Громади мають надавати не лише гроші, а й «м’яку» підтримку: юридичний супровід, бухгалтерську допомогу та менторство»
– запропонувала Кравчук.
Координатор ГВР у Одеській області Артем Вівдич наголосив на необхідності створення реальних «точок входу» – консультаційних центрів, де ветерани отримають алгоритм дій від реєстрації до підписання першого контракту.
Дискусія також торкнулася теми корупційних ризиків.
«Існує небезпека, що статус ветеранського підприємства намагатимуться використати «схемники», призначаючи ветеранів номінальними власниками для отримання преференцій на тендери»
– зазначив Вівдич.
Експерти ГВР погодилися, що найкращою протидією махінаціям є прозорість реєстрів та дієвий громадський контроль, здійснюваний ветеранськими об’єднаннями.
Учасники дискусії сформували спільну позицію щодо реалізації закону про ветеранське підприємництво, закликаючи до прискорення регуляції за основними нормами закону, інтеграції його норм у програми соціально-економічного розвитку на місцевому рівні, а також самоорганізації ветеранської спільноти через клуби ветеранів-підприємців.
Подальша робота експертної групи ГВР буде зосереджена на моніторингу впровадження закону та адвокації необхідних змін до нього.