У Сумах відбувся автопробіг, який підтримав військовополонених та зниклих безвісти під час бойових дій. У заході взяли участь рідні захисників, які чекають на повернення своїх близьких, а також колишні військовополонені.
Про це розповідає Суми24
На фото нижче – рідні захисників, які потрапили в полон або зникли безвісти з початку повномасштабного вторгнення.
Автопробіг відбувся 15 листопада, його мета – привернути увагу суспільства до проблеми військовополонених.
“Мій чоловік уже два роки знаходиться в полоні. Він підтверджений, є звістки від полонених, які були разом із ним, яких уже обміняли. Чекаємо вдома. Дуже надіємось”, — розповіла Катерина, дружина військовополоненого.
“Мій чоловік зник 15 місяців тому. Ми дуже вдячні керівництву нашого міста за те, що вони дозволяють нам вилити свій біль, свій сум. Ця акція нам допомагає зібратися, побачити, що ми не одні, що таких багато, які чекають”, — поділилася Валентина Понирко, дружина зниклого безвісти.
“Мій чоловік має статус “полонений” від хлопців, але не підтверджений Червоним Хрестом. В грудні цього року буде вже три роки нашої невідомості”, — розповіла Інна, дружина військовополоненого.
Пані Інна зазначила, що містяни не дуже обізнані про подібні акції.
“Ми стикнулися з тим, що люди стають на коліна, люди плачуть, люди говорять «Царство небесне». Вони думають, що везуть героя. Тому сьогодні ми максимально намагалися обклеїти машини, що це полон і безвісти зниклі, тому що нам, як родинам, дуже боляче, коли говорять такі слова, а ми віримо в те, що вони живі і повернуться обов’язково додому”, — поділилася пані Інна.
Серед учасників автопробігу — Микола Ніколаєнко, колишній прикордонник, який пробув у полоні рік і 7 місяців.
“Дуже били, тортури були кожного дня. Півтора місяця ми не спали взагалі. Бо ти як отак ліг в одне положення і все, і ти не можеш повернутися, бо в тебе оце руки болять отут все. Спина набита, ноги набиті, це шокером постійно били. Потім нас перестали бити, бо хлопців, яких перед цим почали забирати на обмін, вони приїжджали додому і вони всі сині були. І їм дали команду, ну, кацапам, щоб вони перестали бити нас. Там нас годували вже краще”, — розповів Микола Ніколаєнко, звільнений з полону військовослужбовець.
Микола відзначив, що разом із ним у полон потрапив його брат, але на момент обміну його не звільнили. Родина продовжує брати участь в акціях з надією на його повернення.
Олександр Бусленко, організатор автопробігу, зазначив, що його син повернувся з полону, але він продовжує підтримувати тих, хто ще не дочекався.
“Всі ми розуміємо, який там полон. Це не те, що в нас за Женевською конвенцією, там над хлопцями знущаються. У мене син повернувся з полону і дуже багато розповів, як вони з ними там поводяться. Тому дуже-дуже хочеться привернути увагу керівництва держави, щоб поновили обміни”, — розповів Олександр Бусленко, голова ГО “Полонені та безвісти зниклі Сумщини”.
Автопробіг пройшов від аграрного університету по Білопільському шляху, проспекту Перемоги, 9 мікрорайону і фінішував у центрі Сум, де біля фонтану “Садко” зібралися ті, хто не мав можливості доєднатися до пробігу, але вийшов нагадати про своїх рідних.