Міграційна служба Бельгії висвітлила причини відмови у наданні тимчасового захисту українським дітям, які народились після 24 лютого 2022 року. З серпня 2025 року, відповідно до оновленого міграційного законодавства, Бельгія більше не надає статус тимчасового захисту цим дітям, оскільки вони не можуть виконати вимогу щодо проживання в Україні до початку великої війни.
Про це розповідає Суми24
У відповідь на запит, що надійшов від Радіо Свобода, представники міграційної служби пояснили, які альтернативні процедури можуть бути використані батьками українських дітей для отримання легального статусу в Бельгії.
Процедури залежать від місця народження дитини та наявності статусу тимчасового захисту у батьків на момент народження.
Як зазначено у відомстві, якщо дитина народилась у Бельгії, коли один із батьків вже мав статус тимчасового захисту, додаткові процедури для возз’єднання сім’ї не потрібні. Для таких дітей передбачений спрощений адміністративний механізм.
«Муніципалітети автоматично надають дозвіл на проживання», – наголосили у службі, за умови виконання трьох критеріїв:
- один із батьків легально перебуває в Бельгії під статусом тимчасового захисту;
- юридично встановлений факт батьківства на момент народження;
- дитина має бельгійське свідоцтво про народження.
Для дітей, народжених за межами Бельгії, у батьків із тимчасовим захистом, діють інші правила. У таких випадках застосовується стандартна процедура возз’єднання сім’ї, і батьки повинні подати відповідну заяву до місцевого муніципалітету.
«Застосовуються базові умови возз’єднання сім’ї, зокрема щодо наявності житла, медичного страхування та достатніх фінансових ресурсів», – уточнили у міграційній службі.
Проте є виняток: якщо мова йде лише про переїзд дитини без партнера, вимога щодо підтвердження достатнього рівня доходу не є обов’язковою.
Раніше Радіо Свобода повідомляло про численні випадки, коли українським дітям до чотирьох років відмовляли у статусі тимчасового захисту, через що родини змушені були проходити складну процедуру возз’єднання, яка може тривати місяцями.
Українські сім’ї висловлювали занепокоєння щодо необхідності демонстрації достатніх фінансових ресурсів, а також зазначали, що їхні діти залишалися без документів та доступу до медичного страхування під час очікування остаточного рішення.