Ексгумація Андрія Мельника: останки повернуть в Україну

Президент України Володимир Зеленський оголосив про повернення борців за незалежність, похованих за кордоном, зокрема з Європи та Америки. 19 травня він зазначив:

Про це розповідає Суми24

«Ми маємо можливість і моральний обов’язок перепоховати їх тут, в Україні, вдома».

Таку заяву він зробив у зв’язку з ексгумацією Андрія Мельника, другого очільника Організації українських націоналістів (ОУН), та його дружини Софії Федак-Мельник, яка відбулася в Люксембурзі. Зеленський підкреслив, що ці постаті є «знаковими українцями ХХ століття».

Президент також додав: «Готуються рішення щодо полковника Євгена Коновальця та інших сильних історичних постатей. Український народ заслуговує на свою історичну памʼять, і цю справжню памʼять ми зміцнюємо. Дякую всім, хто нам допомагає! Команда Офісу зараз сфокусована зокрема на цьому завданні».

Голова ОУН Богдан Червак повідомив, що в Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації праху Мельника та його дружини:

«На церемонію ексгумації прибули уповноважені представники української влади: Офісу Президента України, МЗС України, Українського інституту національної памʼяті».

Офіційне перепоховання заплановане на 24 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі в Пантеоні видатних українців.

Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року у селі Воля Якубова Дрогобицького повіту на Львівщині. Він був полковником Армії УНР, одним із організаторів формації Січових стрільців у Києві та Української військової організації (УВО).

Після вбивства у 1938 році агентом КДБ Євгена Коновальця, Мельник очолив ОУН. У 1940 році в організації стався розкол між прихильниками Мельника та Степана Бандери через розбіжності у методах боротьби.

Мельник був в’язнем польських тюрем і німецького концтабору, а з 1945 року жив в еміграції у Німеччині та Люксембурзі.

У 1957 році він запропонував створити світове об’єднання українців, що стало основою для виникнення Світового Конгресу Вільних Українців у 1967 році.

Андрій Мельник помер у 1964 році в Кельні, Німеччина, і був похований у Люксембурзі, де провів останні 18 років свого життя.

За архівними даними, про його смерть у Радянському Союзі дізналися з повідомлення Радіо Свобода.