Російські війська вночі 3 лютого провели «безпрецедентну атаку» на енергетичну інфраструктуру Харкова, що призвело до відключення тепла щонайменше у 820 будинках. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
Про це розповідає Суми24
«Обстріл Харкова триває вже понад три години. Удари цілеспрямовані на енергетичну інфраструктуру, мета очевидна: максимальні руйнування, щоб залишити місто без тепла в сильний мороз. Ми змушені ухвалювати важкі рішення. Одне з них – вимушене зливання теплоносія у системі теплопостачання 820 будинків, які живляться від однієї з найбільших ТЕЦ», – зазначив Терехов у соцмережах, акцентуючи на тому, що температура в місті складає 20 градусів морозу.
Мер також повідомив, що в місті цілодобово працюватимуть 101 пункт незламності, де мешканці можуть зігрітися, отримати гарячі напої та зарядити свої гаджети.
За словами Терехова, можливі перебої у роботі міського електротранспорту, тому міська влада запускає додаткові автобусні маршрути.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів і ракет по українських містах. Атака триває. У Києві, за даними влади, щонайменше дві людини постраждали, а наслідки зафіксовані в Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, де пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС.
Ці обстріли відбуваються на фоні запланованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США та росією в Абу-Дабі, метою яких є припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, що прагне досягти мирної угоди між Україною і росією, 29 січня заявив, що звернувся до російського лідера Володимира Путіна з проханням не атакувати українські міста протягом тижня з неназваної дати, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що згодні утриматися від ударів до 1 лютого.
Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що тиждень, протягом якого Путін обіцяв своєму американському колезі утриматися від атак на українську енергетику, розпочався в ніч проти 30 січня.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєнь, такими як ударні БпЛА, ракети, КАБи та РСЗВ.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електрики, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних для життя умов є ознакою геноцидних дій.
«Під час широкомасштабної війни росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду», – вважають правники, дослідники геноцидів та правозахисники.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну або іншу групу.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню і насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що під час повномасштабної війни російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи цивільних осіб та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.