Олена Зелінська, військовослужбовиця 158-ї окремої механізованої бригади, відома під псевдонімом “Кобра”, сьогодні виконує свій обов’язок на фронті в Сумщині. Як фельдшерка медичного пункту артилерійського дивізіону, вона не лише надає медичну допомогу, а й бере участь у захисті своєї батьківщини. Олена походить із Київщини і до початку війни в Україні працювала в селищі Бабинці Бучанського району. У своїй розповіді для Українського радіо Суми вона поділилася спогадами про окупацію її рідного селища, небезпеку, полон, а також про свій шлях до військової служби.
Про це розповідає Суми24
Початок війни та окупація
Олена згадує, як початок війни застало її в Бучанському районі. “24 лютого 2022 року о 4:00 ранку над моїм будинком пролетіли гелікоптери, і я зрозуміла, що війна неминуча. Я була волонтером з 2014 року і відчувала, що щось станеться”, — розповідає вона.
Після початку війни її село опинилося під окупацією. “Ми швидко зорганізувалися, поставили блокпости та організували спостережні пости. Наш голова селища надав нам рації, і ми змогли координувати свої дії”, — додає Олена.
Боротьба за виживання та служба
Згадуючи про російських військових, Олена говорить, що на початку вони намагалися спілкуватися, але ситуація швидко змінилася. “Вже 7 березня до нас зайшли кадирівці, які почали арештовувати місцевих жителів”, — зазначає вона. Вона розповідає про жахи, які пережила під час окупації, та про те, як їй вдалося вижити, попри всі небезпеки.
Олена також стала свідком жахливих подій, коли її забрали в полон під час доставки продуктів. “Ми потрапили в оточення, де нас тримали в жахливих умовах. Я намагалася вижити, боротися за життя, і врешті-решт мені вдалося звільнитися”, — ділиться вона.
Після повернення додому Олена вирішила приєднатися до Збройних сил України, незважаючи на свій стан здоров’я. “Я знала, що можу допомогти, і моя воля до життя була сильнішою за все”, — підкреслює вона.
Тепер, як бойовий медик, Олена виконує важливу місію — надає медичну допомогу пораненим військовим. “Моя задача — евакуювати поранених та надавати їм першу допомогу”, — говорить вона, зазначаючи, що в умовах війни це надзвичайно складно.
Олена також навчає молоде покоління медиків, передаючи їм свій досвід і знання. “Це дуже важливо, щоб нові медики знали, як діяти в екстремальних ситуаціях і не боялися крові”, — резюмує вона.
Попри всі труднощі, Олена має надію на майбутнє. “Коли війна закінчиться, я планую займатися своїм садом та трояндами. Я обіцяла всім друзям приготувати чебуреки на зустрічі”, — усміхається вона, згадуючи про свої плани.