Міжнародна правозахисна організація Global Rights Compliance 13 лютого висловила «глибоке занепокоєння» рішенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про відкликання акредитації українського скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх у Мілані.
Про це розповідає Суми24
Правозахисники вважають, що посилання МОК на Олімпійську хартію та інші правила участі, які «забороняють будь-які форми самовираження на спортивній арені», не узгоджується з тим, як він застосовує свої правила до інших спортсменів, зокрема російських.
«Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви – фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) – як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця», – йдеться в заяві GRC.
Організація також критикує поведінку МОК щодо Гераскевича, наголошуючи на внутрішній суперечливості його підходу. Наприклад, дозвіл на використання чорної пов’язки замість шолома з портретами загиблих спортсменів викликає запитання:
«Чому це допустимо, а фотографії тих, кого вшановують, – ні, також залишається без пояснення. Очевидно, твердження МОК про заборону всіх форм самовираження не відповідає дійсності. З огляду на ці та інші суперечності, складається враження, що МОК більше занепокоєний власним дискомфортом (на суб’єктивній і дискримінаційній основі), ніж послідовністю та принциповістю щодо свободи вираження».
Президентка МОК Кірсті Ковентрі заявила, що заборона шолома була необхідною для створення «безпечного середовища для всіх», але правозахисники вважають, що це лише підсилило їхні сумніви.
GRC вважає, що МОК повинен пояснити в Спортивному арбітражному суді «очевидно нерівне» ставлення до Гераскевича та чому не пріоритетизував створення «безпечного середовища для українців – жертв російської агресії та воєнних злочинів».
«Тим, хто стверджує, що політиці не місце у спорті, варто наголосити: йдеться не про політику. МОК є комерційною структурою і відповідно до норм міжнародного права зобов’язаний поважати права людини, зокрема не спричиняти, не сприяти та не бути пов’язаним із їх порушеннями. Надавати перевагу тим, хто підтримує воєнні злочини, і водночас змушувати мовчати жертв — це серйозний виклик дотриманню цих зобов’язань», – вважають у організації.
Правовий радник Global Rights Compliance Джеремі Піцці підкреслив непослідовність застосування правил МОК і зазначив, що Гераскевича не мали забороняти виступати в «шоломі пам’яті».
У 2024 році GRC опублікувала звіт, за яким МОК допустив до участі в літній Олімпіаді в Парижі російських і білоруських спортсменів, які публічно підтримують воєнні злочини РФ.
Вранці 13 лютого Владислав Гераскевич оголосив про початок судового слухання в Спортивному арбітражному суді, зазначивши:
«Я впевнений, що не порушував правил МОК, тому вважаю свою дискваліфікацію абсолютно неправомірною».
12 лютого МОК повідомив про заборону Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026, пояснивши це відмовою спортсмена «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
10 лютого Гераскевич підтвердив, що МОК заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Комітет пояснив, що шолом порушує правила, але не уточнив, яким чином. Водночас дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Спортсмен, своєю чергою, зазначив, що чорних пов’язок не вистачить, аби вшанувати всіх загиблих українських спортсменів, і підкреслив, що не планує відмовлятися від виступу у «шоломі пам’яті».