Правоохоронці фіксують наслідки подвійного обстрілу Чугуєва, про що повідомила Національна поліція 31 березня.
Про це розповідає Суми24
Згідно з інформацією відомства, перший удар влучив у неробоче підприємство, внаслідок чого постраждав цех, техніка та виникла пожежа.
«Вже за кілька хвилин обстріл повторився, коли на місці працювали правоохоронці. Постраждали двоє поліцейських з відділу реагування патрульної поліції та поліцейський охорони. Їх доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Також постраждали двоє цивільних. Одній з них, 68-річній жінці, надали медичну допомогу на місці, а 43-річну поранену госпіталізували з важкою черепно-мозковою травмою.
За даними поліції, обстріл пошкодив близько 15 приватних будинків. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Раніше міська голова Чугуєва повідомила про чотирьох поранених: одну цивільну особу та трьох поліцейських внаслідок російського удару 31 березня.
Російські військові регулярно атакують українські міста і цивільну інфраструктуру, застосовуючи різні види озброєння, такі як ударні БпЛА, ракети, КАБи та РСЗВ.
Уряди України та міжнародні організації вважають ці атаки воєнними злочинами Російської Федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і медичних закладів з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
заяви про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.