З початку повномасштабного вторгнення в Україні, яке розпочалося у лютому 2022 року, загинуло щонайменше 15 172 цивільних осіб, а 41 378 отримали поранення. Про це повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, оприлюднивши підтверджені дані станом на 31 січня 2026 року. При цьому, реальна кількість жертв, ймовірно, є значно більшою.
Про це розповідає Суми24
Серед загиблих є щонайменше 766 дітей, а 2 540 дітей отримали поранення. У 2025 році, за даними місії, через війну загинули щонайменше 2 526 цивільних осіб, що на 31% більше, ніж у 2024 році, та на 70% більше, ніж у 2023 році.
Відзначається, що у 2025 році застосування далекобійної зброї, зокрема ракет і баражувальних боєприпасів, значно зросло. Таке використання призвело до 35% жертв серед цивільних осіб в Україні, включаючи 686 загиблих і 4 451 пораненого, що на 66% більше у порівнянні з 2024 роком. Крім того, кількість жертв через безпілотники малої дальності у прифронтових районах зросла на 121%.
В ООН також зазначають, що 63% усіх жертв у 2025 році припали на прифронтові райони. Цивільне населення в Україні зазнало серйозних наслідків від безперервних атак на енергетичну інфраструктуру країни. Станом на січень 2026 року, внаслідок окупації та атак, Україна втратила понад 50% потужностей з виробництва електроенергії, залишившись з 11 ГВт генерації, що значно менше, ніж необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Це призвело до тривалих перебоїв з електропостачанням, коли світло було доступне лише кілька годин на добу або зовсім не було протягом кількох днів.
Дарницька ТЕЦ після російських атак: масштаби руйнувань (фотогалерея)
Регулярні атаки російських військових різними видами озброєння, такими як ударні безпілотники, ракети та реактивні системи залпового вогню, спричиняють руйнування українських міст та цивільної інфраструктури в усіх регіонах.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли життєво важливих систем та закладів охорони здоров’я, які мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла та інших необхідних умов для життя, вважаються
ознакою геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів і правозахисники наголошують на декількох ознаках геноциду, зокрема:
- оголошення намірів щодо знищення українців;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення;
- переслідування проукраїнських громадян на окупованих територіях;
- винищення української інтелігенції та носіїв української культури;
- депортація дітей з метою зміни їхньої ідентичності;
- знищення українських книг та культурних артефактів.
Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього у 1948 році, зобов’язуючи країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них.
Керівництво росії заперечує, що армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах, проте численні свідчення підтверджують зворотне.