Громадяни Північної Кореї відправляються на примусові роботи до Росії, що підтверджується звітом правозахисної організації Global Rights Compliance, опублікованим 25 березня.
Про це розповідає Суми24
На основі свідчень 21 північнокорейця, які працюють на будівельних майданчиках у трьох містах росії, правозахисники виявили наявність всіх 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною Організацією Праці. Свідки повідомляли про систематичний контроль, насильство та примус.
Згідно з інформацією GRC, росія порушує санкції ООН, які забороняють найм на роботу громадян Північної Кореї. Водночас зазначається, що країні потрібна робоча сила для підтримки економіки, яка страждає через війну в Україні.
«Програма є інструментом трьох інтересів уряду КНДР, які перетинаються: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та підтримка військової переваги. Працівники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей».
Згідно з даними GRC, робітники змушені працювати до 364 днів на рік, в середньому по 14 годин на день (в окремих випадках – від 12 до 16 годин), отримуючи приблизно 10 доларів на місяць. Деякі працівники опиняються в боргах через державну систему квот КНДР.
Правозахисники стверджують, що програма закордонної праці більше служить інтересам Пхеньяна, ніж економічним потребам самих працівників. Хоча робітники мають певну свободу дій і можуть підкуповувати посадовців КНДР для працевлаштування за кордоном, це не скасовує факту примусу.
Дані свідчать про значний інформаційний розрив між тим, що північнокорейці знають, і реальністю. Наприклад, роботодавець забирає паспорти працівників, повертаючи їх тільки в разі поліцейських рейдів.
«Ми повинні визнати вбудовану свободу дій працівників, водночас визнаючи, що це є державною примусовою працею, забороненою міжнародним правом», – йдеться в звіті.
Система державних квот КНДР робить програму закордонної праці експлуататорською, оскільки квота систематично зменшує зарплати працівників. Багато з них змушені займатися підробітками, які є незаконними.
За даними GRC, державна квота постійно зростає – свідчення працівників свідчать про її збільшення з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі повідомляють про сплату 850 доларів щомісяця. Недоплата переноситься на наступний рік, затягуючи робітників у боргову кабалу.
«Найбільше працівники хочуть не жорсткої юридичної відповідальності, а обґрунтованого, негайного полегшення суворих умов: належного захисного обладнання на робочих місцях, скорочення робочого часу, менш експлуататорської системи квот, можливостей підтримувати зв’язок з родинами вдома та кращих можливостей для тих, хто хоче втекти», – зазначають правозахисники.
Згідно з даними ООН на 2024 рік, понад 100 тисяч північнокорейців працюють за кордоном у рамках державної програми примусової праці КНДР.