Правоохоронці зафіксували понад 11 тисяч атак дронами малого радіусу дії, повідомляє Офіс генерального прокурора.
Про це розповідає Суми24
«Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення», – зазначає відомство.
Удари дронами спрямовані на житлові квартали, цивільні автівки, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.
Офіс генпрокурора вважає ці дії грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке кваліфікується як воєнні злочини.
Кількість кримінальних проваджень щодо застосування дронів малого радіусу дії зростає: у 2024 році таких випадків було 2 427, у 2025 році – 6 771. За перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2 010 нових випадків.
«Це свідчить не про поодинокі епізоди, а про системну, повторювану та організовану практику застосування безпілотників проти цивільних», – вважає ОГП.
Прокуратура вказує на сталі патерни ураження: прицільне використання FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків і об’єктів інфраструктури, повторні удари після прибуття екстрених служб на місця влучань, атаки на цивільний транспорт, що не має військового призначення.
Особливою загрозою є повторні або «подвійні» удари, які російська армія завдає після прибуття рятувальників, медиків і поліцейських. «Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідує наслідки обстрілів. Наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 – на медичних працівників», – йдеться в повідомленні.
Внаслідок таких подвійних ударів дронами постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули, а також 20 працівників ДСНС.
Правоохоронці розслідують 95 кримінальних проваджень за фактами атак дронами на працівників Національної поліції, внаслідок яких 167 поліцейських отримали поранення, четверо загинули. Атаки мали місце під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів.
Відомство зазначає, що удари БПЛА пошкодили 52 одиниці спеціалізованого транспорту, 44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.
ОГП констатує тенденцію до зростання інтенсивності таких атак: «Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення фіксувалися поодинокі епізоди, то у 2024-2026 роках застосування дронів стало масовим. Наразі в окремі періоди правоохоронці реєструють до 45–50 кримінальних проваджень на добу».
Прокуратура також вказує на зміну характеру атак: російська армія дедалі частіше використовує FPV-дрони та безпілотники з системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять дрони на оптоволокні, які важче виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.
ОГП відзначає «найбільш показову» ситуацію на Херсонщині, де зареєстровано 5 303 кримінальних провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру. Загинули 287 мирних жителів області, серед яких діти. Ще 2 549 людей були поранені, в тому числі 41 дитина.
Російські військові регулярно атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, використовуючи різні види озброєння, такі як ударні БПЛА, ракети, КАБи, РСЗВ.
Українська влада і міжнародні організації вважають ці удари воєнними злочинами Російської Федерації, які мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я, метою яких є позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, є ознакою геноциду.