Політичний аналітик Руслан Бортнік, який до 2022 року часто з’являвся на проросійських телеканалах та продовжує активну діяльність в Україні, став співавтором кількох доповідей російського історика, що отримують фінансування від Кремля. Ці дослідження, які відображають тези російської пропаганди, проводились як до, так і після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Зокрема, у 2023 році була опублікована доповідь, що стосується «утисків росіян» в Україні та країнах Європи, співавтором якої став Бортнік.
Про це розповідає Суми24
Цю інформацію підтвердили журналісти з «Схем» (Радіо Свобода), які проаналізували документи витоку з «Правфонду»—організації, заснованої Володимиром Путіним для підтримки росіян за кордоном. Бортнік заперечив свою участь та отримання грошей з росії у коментарі журналістам.
Дослідження проводились під керівництвом Валерія Енгеля, російського історика, що проживає в Латвії та є головою «Європейського центру розвитку демократії». У цих доповідях йшлося про нібито дискримінацію росіян в Україні та інших країнах Європи. Енгель сам шукав фінансування для цих доповідей, звертаючись до російського державного «Правфонду», як стверджують «Схеми». Енгель у коментарі заперечив, що звертався за фінансуванням до російського держфонду після початку війни.
Згідно з журналістським розслідуванням, у 2022 році «Правфонд» виділив 22,4 тисячі євро на підготовку доповіді «Екстремізм, ксенофобія і злочини ненависті на просторі ОБСЄ, 2021-2022 рр.» на запит Енгеля.
Восени 2023 року Енгель звітував перед «Правфондом» про реалізацію цього проєкту, що був опублікований на російському сайті «Громадська нація» та представлений на конференції ОБСЄ у Варшаві. На цю поїздку та презентацію російська державна організація надала Енгелю 1230 євро.
У розслідуванні зазначається, що з 13 країн, охоплених дослідженням Енгеля, Україна, експертом з якої виступив Бортнік, згадується найчастіше. Зокрема, доповідь стосується «різкого росту впливу праворадикальної ідеології в Україні після початку війни» та «утисків» Української православної церкви. Також ставиться під сумнів депортація українських дітей до росії та існування фільтраційних таборів.
За даними «Схем», Енгель звертався по фінансування доповідей, в яких брав участь Бортнік, і в березні 2024 року, коли просив 41 тисячу євро на дослідження «русофобії в Європі».
Енгель назвав цю тему «актуальною як ніколи», зазначаючи, що західні санкції та обмеження контактів з росією призводять до масових порушень прав російськомовної меншини в ЄС та Україні. Як зазначається у кошторисі проєкту, гонорар для кожного з 15 залучених експертів, серед яких і Бортнік, мав становити 1,5 тисячі євро.
Хоча публікацію цього дослідження з «русофобії» журналісти не знайшли, доповідь на схожу тему видало Міністерство закордонних справ росії у 2025 році.
Найновіша доповідь, співавтором якої є Бортнік, була опублікована у грудні 2025 року на сайті московського дослідницького центру. Того ж року Енгель презентував цю доповідь у Москві на засіданні «Громадської палати рф», яка займається збором доказів воєнних злочинів українських збройних сил.
Співпраця Енгеля та Бортніка триває вже понад десять років, вони є співавторами численних публікацій, для яких Енгель звертався до «Правфонду» у 2016 та 2017 роках. Енгель також часто з’являвся на ток-шоу на YouTube каналі Бортніка, який має понад сто тисяч підписників.
На запитання журналістів про його участь у російських дослідженнях, Бортнік відповів, що «ніколи в житті не отримував російського фінансування» і назвав ситуацію «повним божевіллям і злочином».
Журналісти також звернулися до Служби безпеки України з офіційним запитом щодо публікацій Бортніка, але там зазначили, що наразі не можуть розголошувати інформацію до ухвалення рішень.
На сьогодні Руслан Бортнік обіймає посаду директора «Українського інституту політики» і до 2014 року був помічником народного депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка, який підозрюється у державній зраді. До початку повномасштабного вторгнення в 2022 році Бортнік регулярно з’являвся в ефірах телеканалів «НАШ», NewsOne, ZIK і «112 Україна».