У Шостці прощаються з героєм, який загинув захищаючи Україну

У Шостці попрощалися із героєм, який загинув три роки тому

У Шостці відбулося прощання з героєм-земляком Максимом Кривущенком, який загинув три роки тому.

Про це розповідає Суми24

Життя та служба Максима Кривущенка

22 жовтня в Шостці провели в останню путь Максима Кривущенка, який народився 7 березня 1996 року в смт Вакуленчук Житомирської області. Дитинство та юність хлопчика пройшли у місті Шостка. Навчався у ЗОШ № 8, згодом у спеціалізованій школі № 1. Максим завжди був товариським і активним, мав багато друзів.

Майбутню професію медика юнак обрав не випадково, адже його мама, яку він втратив у шість років, була медсестрою. У 2015 році Максим успішно завершив навчання у Шосткинському медичному училищі, отримавши диплом фельдшера. Після цього працював у Ковтунівському ФАПі, а потім в обласному діагностичному центрі.

Військовий шлях

У 2016 році Максим Кривущенко добровільно став на захист Батьківщини, служачи у Збройних Силах України. Через три роки він продовжив контракт. За позивний «Ампула» він надавав медичну допомогу в зоні АТО-ООС. Фронтові побратими запам’ятали його як самостійного, наполегливого та щирого бійця, який завжди намагався жити «на максимумі». З 2020 року він навчався у Сумському державному університеті за напрямом «Автоматизація комп’ютерно-інтегровані технології».

На початку 2022 року Максим зустрів Новий рік у колі рідних, мріючи про майбутню родину. Але після свят повернувся у військову частину, де захищав рідну землю під час повномасштабної агресії росії. Він брав участь у боях за Київську область, Ніжин та Охтирку, а також воював за Слов’янськ. Важливими словами для його родини були: «Не хвилюйтеся, перемога буде за нами!». Максим користувався високим авторитетом серед побратимів і був неодноразово нагороджений за сміливість і патріотизм.

9 травня 2022 року Максим перестав виходити на зв’язок поблизу смт Райгородок Донецької області і вважався безвісти зниклим. Після звільнення населеного пункту українськими військами виявилось, що він похований на кладовищі в Дніпрі під табличкою «Тут спочиває тимчасово невстановлений захисник України». Родина не припиняла пошуки Максима, сподіваючись на диво. Через 3 роки та 4 місяці отримали підтвердження про його загибель.

Максим повернувся додому, оточений любов’ю та молитвами рідних. «Не хвилюйтеся, перемога буде за нами!» — лунає його голос з небес, нагадуючи про високу ціну свободи.

Вклоняємося героєві та його родині, яка віддала найдорожче заради Батьківщини. Вічна пам’ять і вічна вдячність нашому захиснику!