У квітні 2026 року в Україні судді продовжують використовувати закон «Про засади державної мовної політики», який надавав російській мові статус регіональної, хоча цей документ втратив чинність ще в 2018 році. Такі дані містяться у розслідуванні журналістів «Схем», які дослідили інформацію судового реєстру.
Про це розповідає Суми24
Закон, відомий за прізвищами його авторів Ківалова та Колесніченка, був визнаний неконституційним, проте судді всіх рівнів, включно з Верховним, продовжують посилатися на нього у своїх рішеннях. Серед таких суддів є й ті, хто нині працює в Конституційному суді України, який визнав цей закон неконституційним.
Як з’ясували журналісти, у 2025 році судді Верховного суду Володимир Погребняк, Олег Васьковський і В’ячеслав Пєсков застосували статті цього нечинного законодавства під час розгляду справи, що стосувалася кредиторських вимог на суму понад 2 мільярди гривень. Суддя Погребняк спершу відмовився коментувати цю ситуацію.
Згодом Апарат секретаріату господарської касації надіслав письмову відповідь, в якій спростував посилання на закон Ківалова-Колесніченка, вказавши, що це була «описка», і в новій ухвалі від 26 лютого 2026 року вже цитувався чинний закон.
Ще один суддя, Євген Синельников, у 2024 році також посилався на цей закон у своїх рішеннях. На запитання журналістів про цю ситуацію він відповів: «Я уточню». Після цього у судовому реєстрі з’явилася нова ухвала, де суддя визнав своє попереднє посилання на закон помилковим.
У 2023 році суддя Алла Олійник, яка нині є суддею Конституційного суду, також цитувала цей закон. Конституційний суд зазначив, що використання нечинного закону в її рішенні було «опискою», яка не вплинула на суть рішення.
Дослідження показало, що аналогічні випадки застосування закону Ківалова та Колесніченка зафіксовані й у районних судах. Суддя Оболонського райсуду Києва Олексій Диба у 2025 році посилався на цей закон щонайменше чотири рази, виправдовуючи нерозгляд позовних заяв. На запитання журналістів про причину використання нечинного закону він зазначив: «Якщо була допущена помилка, то можна вирішувати ці питання в процесуальному порядку».
Дослідники вважають цю ситуацію «правовою анархією». Очільник Вищої ради правосуддя Григорій Усик відзначив, що у своїй практиці не зустрічав подібних випадків, але допустив, що такі помилки можуть бути «неумисними». За даними журналістів, інформація про цей закон на сайті Верховної Ради тривалий час була позначена як «поточна», хоча насправді він втратив чинність. Після запиту журналістів статус закону змінився на «нечинний».
Законопроєкт «Ківалова-Колесніченка», ухвалений у 2012 році, викликав бійки в парламенті та вуличні протести, запроваджуючи статус «регіональних» для мов, якими говорить понад 10% мешканців певної території. Це призвело до того, що російська мова стала регіональною у 13 з 27 територіальних одиниць України. Як вважають експерти, цей закон загрожував використанню української мови і дозволяв вживати російську мову замість української.
Журналісти також виявили, що фінансування просування мовного закону здійснювалося Москвою через російський державний «Правфонд», що включало підготовку альтернативних звітів про нібито невиконання положень Європейської хартії регіональних мов.