Україна відповідає на закінчення договору СНО-3 та ядерний шантаж Путіна

Україна пропонує «чіткий механізм дискваліфікації» в МАГАТЕ – Сибіга

Завершення дії договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО), який тривалий час функціонував між США та росією, стало «прямим наслідком навмисної фрагментації архітектури глобальної безпеки», зазначив 5 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Про це розповідає Суми24

«(Президент росії Володимир) Путін прагне зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, щоб нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Він використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України», – підкреслив міністр, закликаючи «не піддаватися маніпуляціям».

Сибіга також стверджує, що у Путіна «немає грошей на нову гонку стратегічних озброєнь».

«Кінець СНО-3 також має означати кінець ядерного шантажу з боку росії», – наголосив міністр закордонних справ України.

Раніше цього тижня, 3 лютого, речник Кремля Дмитро Пєсков попередив про «небезпечний момент», пов’язаний із завершенням дії договору зі США. «Всього за кілька днів світ опиниться в більш небезпечному становищі, ніж будь-коли раніше», – анонсував Пєсков, зазначивши, що дві провідні ядерні держави залишаться без основного документа, який би регулював їхні арсенали.

5 лютого 2026 року закінчується термін дії Договору, що обмежує кількість розгорнутих російських та американських ядерних боєголовок. Це стане першим випадком за понад півстоліття, коли ядерні програми обох країн не матимуть кількісних обмежень.

Кремль «призупинив» дію нового Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) у 2023 році у відповідь на військову підтримку України з боку США. Вашингтон, в свою чергу, фактично заморозив угоду про озброєння, хоча вона формально залишалася чинною.

У вересні минулого року президент росії Володимир Путін запропонував дотримуватись основних умов Договору, які передбачають обмеження кожною країною до 1550 готових до удару ядерних боєголовок ще протягом року.

Президент США Дональд Трамп позитивно відреагував на публічне звернення Кремля, заявивши журналістам, що це «звучить як гарна ідея», однак нещодавні заклики Москви формалізувати угоду залишилися без відповіді. Державний департамент США відмовився коментувати статус ядерного Договору, перенаправивши запити до Білого дому.