Країни Європейського Союзу відмовилися від ідеї поділу України на «безпечні регіони» в контексті продовження тимчасового захисту для українських біженців. Натомість, увага зосереджена на можливих обмеженнях для чоловіків призовного віку. Це стало відомо з внутрішнього документа Ради ЄС, який потрапив до розпорядження журналістів.
Про це розповідає Суми24
Документ, підготовлений для обговорення з міністрами на 4 червня, пропонує дві основні опції: зберегти чинний механізм тимчасового захисту без змін або ввести обмеження для чоловіків призовного віку.
Згідно з інформацією, наданою у документі, більшість держав-членів на березневих засіданнях висловила підтримку продовження тимчасового захисту, оскільки обставини, які вимагали його запровадження, залишаються актуальними. Цей механізм забезпечує правову визначеність та допомагає уникнути напливу нових заяв на притулок.
Однак, деякі країни висловили бажання звузити сферу дії механізму. Серед обговорюваних ідей було виключення заявників з «безпечних» регіонів України або чоловіків призовного віку. В остаточному документі опція з «безпечними регіонами» не була включена.
Пропонуються два сценарії для подальших рішень ЄС. Перший полягає в продовженні тимчасового захисту в його нинішньому вигляді, що забезпечить безперервність для українців. Другий варіант передбачає обмеження охоплення механізму, з можливим виключенням чоловіків призовного віку або осіб, які покинули Україну незаконно.
“ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту”, – йдеться в документі.
В документі зазначається, що на сьогодні в ЄС 4,33 мільйона переміщених осіб з України отримують тимчасовий захист. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі, а 9% – у Чехії. Важливою статистикою є те, що на кінець березня 2026 року найбільша частка бенефіціарів захисту на 1000 осіб була зафіксована у Чехії (34,8), за нею йдуть Польща (26,3), Словаччина (26,2) та Кіпр (25,3).
Очікується, що це питання буде розглянуто міністрами внутрішніх справ країн ЄС на засіданні Ради ЄС з юстиції та внутрішніх справ 4 червня. Проте остаточне рішення щодо майбутнього механізму, скоріш за все, буде ухвалено наприкінці червня або в липні.