Міністри внутрішніх справ держав Європейського Союзу планують обговорити продовження механізму тимчасового захисту для українських біженців під час засідання Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ, яке відбудеться 4 червня. Про це стало відомо з брифінгу у Єврокомісії, на якому була присутня кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Про це розповідає Суми24
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт зазначив, що на даний момент обговорюються можливості продовження тимчасового захисту для українців після березня 2027 року, а чергова дискусія з цього питання відбудеться в четвер.
«Я не можу на цьому етапі сказати більше щодо будь-яких планів чи пропозицій, які ми могли б представити», – зазначив Ламмерт.
Ламмерт також відмовився коментувати питання, чи розглядається можливість обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків, які підлягають мобілізації.
Згідно з інформацією видання Euractiv, держави-члени ЄС розглядають можливість обмеження механізму тимчасового захисту для окремих категорій українських біженців, зокрема чоловіків призовного віку або тих, хто залишив Україну незаконно.
За попередніми даними, такі обмеження можуть стосуватися нових заявників на статус тимчасового захисту. Ламмерт підкреслив, що підтримка України залишається незмінною: «Наша підтримка України є непохитною. ЄС надав прихисток приблизно чотирьом мільйонам біженців у межах директиви про тимчасовий захист протягом останніх двох років. Зараз режим тимчасового захисту діє до весни наступного року. Ми готуємо дискусії щодо наступних кроків і того, що має відбутися після березня 2027 року».
У Європейській Раді повідомили, що на зустрічі у четвер остаточного рішення щодо тимчасового захисту ухвалювати не будуть. Директива про тимчасовий захист була активована після початку повномасштабного вторгнення росії в 2022 році і дозволяє українцям жити та працювати в ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі механізм діє до березня 2027 року.
Станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в ЄС отримали 4,33 мільйона українців, найбільше з яких прийняли Німеччина, Польща та Чехія.